Мій подих ледве, повільно, вже стиха,
І серце подає невтишні ритми.
Пробач мені мій Боже, я не без гріха,
Але, нестримно, хочеться ще жити.
Як вірив я, і як вночі молив,
В часи розлук, в часи нестерпних мук и болі…
Від всій душі й серця я любив
І прагнув більш за все я Істини і Волі.
Як міг боровся з сутінками лиха
І відчайдушно злої волі опирався…
Кохане Сонечко моє для мене ти і втіха
І світ мій лагідний, з яким не розлучався.
Як сумно; я не зміг… я не зберіг…
Вже серце подає невтішні ритми.
Я заблукав у скупченні доріг,
Шукаючи натхнення Світ і рими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2016
автор: CONSTANTINOPOLIS