Бинтує поземка дорогу,
Обпечену холодами,
Але залишається строго
Темніти асфальту шрамик.
Тут, певно, уже відболіло.
І зайвою буде марля...
Дорогу обмотує білим
Упоперек вітер-карлик.
Навколо цятиночки в'ється
Тієї, що обминає.
Так, ніби застуджує серце.
Чиєсь. Як вцілілу фортецю.
В ненависті злій, безкраїй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2016
автор: Ніна Багата