На секунду лягли...
Почалось.
Ночі й дні, дні і ночі -
Все змішалось, піднялось
Й злетіло звичайним
Набоєм.
Стінам тяжко нести
Ношу жертв
Діб все довших і довших...
Лине постріл - металу
Комета зі згустками
Крові.
Кожен влучний
Цілунок
Ставав чимось вічно
Забутим -
Лиш якщо цей цілунок
Не був від
Малої дитини.
Пережите від Тито
Перчило депресію
Людям,
Адже їм дим закрив
Очі -
Зараз пошкоджені
Стіни.
Сльози, крик і удар
Замінили цитати
Героя,
Що прийшов і побачив,
Але не здобув
Перемоги.
Зі світанком, із заходом
Люди прощались,
А з болем -
Ніяк. І водив він
Бідак
У далеку дорогу.
Прибирання слідів -
Це синонім до
Плям на майбутнє,
Хоч таке не завжди
Правду мало,
Та й мати не буде.
Під наркотиком
Вмощені дикі й незвідані
Будні.
Ну то як, мій колего?
Підемо зі мною
В нікуди?
06.06.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670733
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 07.06.2016
автор: Systematic Age