Пошепки… не про дощ

Слова  знову  зайві
У  зорях  забутих,
Лоскоче  світанок
За  подихом  снів.
І  реверсом  пам'ять  
Парфуми  і  рута,
За  ритмами  тане
Вагонний  приспів.

Мелодія  подиву
Сонця  з-за  хмар,
Пробач,  що  турбую,
Отак  безпорадно.
Аж  раптом,  невчасно,
Одна  із  примар...
Читатиме  дні
не  навмисно  і  складно.

А  далі  пошепки
Гортаються  рядки
Таких  порожніх
Рим  і  не  почутих  
Серед  людей  у  прошарку
Води  і  парасоль
У  натовпі  присутніх

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2016
автор: s o v a