Сині волошки, поле безкрає,
Подих легкий вітерця.
Сонячний промінь барвами грає,
Небо без краю, кінця.
Синій та жовтий, жовтий та синій
Любі мої кольори.
Господи-Боже, Тату всесильний,
Нас у борні збережи.
Дай сили духу горе забути,
Мудрості і доброти.
Виведи нас з цієї покути,
Щоби волошками йти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2016
автор: Батьківна