Він приходив і знову прощався,
Повертаючись сотню разів.
Він забути мене сподівався,
Та чи справді того він хотів?
Він купався в коханні і плакав,
Бо боявся полону й замків.
Та уголос про це не балакав -
Жити вільно завжди він хотів.
Сперечався з закоханим серцем,
Зупиняв милий потяг душі.
Він вважав мене тихим озерцем
Для якого складались вірші.
Він тікав від солодкої муки,
Та кохання вертало назад.
Не терпів ні прощань, ні розлуки,
І чекав на палкий зорепад.
Він зізнатись в коханні вагався.
Показати на мить його вмів...
Він приходив і знову прощався,
Повертаючись сотню разів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2016
автор: Лана Мащенко