Ти сам себе будуєш

Ковток  повітря  в  височині
і  місто  наче  вдалечині.
Розправив  руки  немов  крила
в  житті  підняв  нові  вітрила.

Повітря  свіжого  ковток
і  мозок  розриває  ток.
Ідей  нових  стрімкий  поток
зриває  з  серця  кодовий  замок.

Чистий  аркуш  знов  почавши,
старі  шаблони  помінявши,  
новим  думкам  надавши  волю,
ти  сам  будуєш  свою  долю.

Будуєш  сам  себе  нового.
Повір,  немає  більш  такого!
Привівши  в  спокій  все  в  душі
здобудеш  рівновагу  ти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670068
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.06.2016
автор: Ася Долінська