Здоровий глузд проти маячнi

З  ударом  гонга  торкнеться  рима  дiяльностi  полiтикiв.
Почуєш  часто  на  їхню  адресу  справедливу  критику!
Цих  персон  багато  хто,  ну,  дуже  добре  знає  -
Вони  родом  з  наших  земель,  з    Донецького  краю!

На  Донеччинi  народилися,  закiнчили  школу.
Це  Олена  Бондаренко  i  Левченко  Микола.
Та  й  завдяки  впливовим  друзям  пролiзли  в  депутати
Й  почали  там  гучними  промовами  людей  дивувати.

Каже    Лєнка:  "Ой,  в    Донбассе  русских  притесняют
На  языке  родном  общаться  им  не  позволяют.
Насправдi  ж,  мова  росiйська  -  знайома  лише  нашим  поетам
Бiльшicть  людей  тут  говорить  суржиком,  мовним  вiнегретом.

Так  вже  склалося,  що  слова  ми  з  рiзних  мов  вживаємо.
З  якої  прийде  швидше  в  голову  -  те  i  промовляємо.
I  чого  це  за  росiян  постiйно  хвилюється  Лєнка?
Сама  -  українка-то,  а  прiзвище  дiвоче  -  Коваленко.

Тодi  й  скажемо:
-  "У  российского  народа  штыки,  чай  найдутся
Без  Лєнки  большевики  обойдутся".
Та,  без  пiвлiтри  тут  поведiнку  її  важко  пояснити  -
Навiщо  свiй  народ  звинувачувати,  а  iнший  -  хвалити.

Ще  один  є  персонаж  -  з    Донецька  хлопчина
Полiтик  Микола  Левченко,  дурненька  дитина.
Одного  разу  наш  "герой"  такi  видав  заяви
Яку  потрiбно  нам  вживати  мову  у  державi.

Каже    Колян:
 -  Украинский  -  язык  фольклора,  он  не  для  науки.
На  нем  в  колхозе  пусть  песни  поют  старички,  их  внуки.
Для  написания  книг  сей  язык  совсем  не  практичен.
Он  простоват  больно,  смешон,  да  и  неприличен".

Якась  iдея  "фiкс"  у  голову  навiдалась    до  нашого    Коляшi
Якщо  на  свою  рiдну  мову  такi  дурницi  каже.
Якби  не  українець,  скажiмо,  був  вiн,  а  iншої  нацiї.
Ультраправi  погляди  пояснили  б  тодi  ситуацiю.
А  в  нашому  випадку  вiдбулися  серйознiшi  справи
Iз  глуздом  здоровим  мiг  посваритись  землячок  наш  бравий.

Та,  дивiться  ж,  не  подумайте,  хлопцi  i  дiвчата
Що  на  Донеччинi  усi  такi,  як  цi  депутати.
Така  думка  з  ваших  голiв  хай  швидко  зникає,  -
Бо  й  розумних  людей  багато  з    Донецького  краю.

Анатолiй  Солов'яненко,  наш  тенор  -  гордiсть    України
А  у  нього  ж  мiсто  Донецьк  -  Мала  Батькiвщина.
Земляки  нашi  -  Сосюра,  Микола  Соболенко
Анатолiй  Косматенко,  Грицько  Бойко,  Михайло  Петренко.

Для  них  усiх  Донецька  область  є  рiдною  землею
Високий  розум  кожен  пiдтвердив  творчiстю  своєю.
Тому,  друзi,  полiтиканiв  тупих  -  швиденько  забувайте
А  на  культурну  елiту  Донеччини  -  увагу  звертайте.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668938
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2016
автор: Дмитро Кiбич