Допоки не прокинувсь Бог

Блукав  Адам  в  офшорному  гаю,
Бо  нудили  його  мільярдні  статки  -
Навіщо  гроші,  бідному,  в  Раю?
Про  Ад,  Адам,  тоді  не  мав  і  гадки.

З  косою  Єва  нудилась  без  крісла,
Без  туфлів,  без  косметики  і  сукні.
Адама  пика  на  портретах  ледь  не  трісне,
Над  квітами  кружляли  лише  трутні.

Сусіда  з-за  паркану  намовляв:
Накрасти  яблук,  начавити  соку,
І  ще  десяток  гарбузів  підклав,
Що  треба  підставляти  другу  щоку:

Як  нудно  у  Раю!  Куди  той  Рай?
Погляньте  на  мене  -  який  хазяїн!
Отут  в  Аду  —  що  хочеш  вибирай,
І  Бог  за  те  подякує  ще  хай  їм.

Умовив  Гад  —  на  те  він  Люцифер:
Адам  віддав  в  офшор  частину  саду,
Там  Єва  крала  яблука  тепер
І  гнала  самогон  для  всього  Аду.

Така  от  вакханалія  пішла
Адам  розперезався,  як  цар  Ірод,
Ще  Єва  з  яблучок  варені  напекла...
Дітей  кормила  і  своїх  і  сиріт

Прокинувсь  Бог  і  злодіїв  спитав:
Чому  тепер  в  Раю  цвіте  малина?
Хто  яблука  чіпав  —  усіх  прогнав,
І  залунала  пісня  солов'їна...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666083
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 15.05.2016
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)