Буває, звісно, коли шлюб щасливий.
Буває, коли всупереч літам
Лишаються у ньому переливи
Із ніжності.
І тішить чистота
І погляду, і лагідного слова.
І поряд відчувається плече,
До різних несподіванок готове.
Але, на жаль, буває, що й пече
І роз'їда обох життя у шлюбі.
Немов застрягли в пазурах іржі.
Були ж, були ж колись взаємно любі!
А зараз навіть гірше, ніж чужі.
Бо дах один висить над головою.
Бо ніби все нормально - не бомжі.
Та як назвуться ці нещасні двоє,
Як ніде прихилити їм душі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665630
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2016
автор: Ніна Багата