Моє вишневе сум'яття

Я  посивіла  в  унісон  твоїм  очам
Читаючи  листи  із  задзеркалля
Свербить  від  поцілунку  твого  шрам
І  душу  роздирає:  Нам  не  вдалось

Я  в  сум'ятті  немов  листок  вишневий
Шукала  зустрічі,  там  де  німа  стіна
Зламалась  об  байдужість  мікросхема
І  погляд  зачерпнув  безкольору  до  дна

Шукати  світ  де  нас  нема
Там  загубитись  втратити  себе
Та  серце  б'є:  Лише  не  відпускай
Давай  ще  раз...  У  тобі  ж  досі  є?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2016
автор: Марамі