Той березень наївним був, тремким.
Ще спали вишні - тихі і прозорі.
Повсюди лід, проталини, струмки,
Неначе купи ложок з мельхіору.
І ніби дзенькали оті ложки,
Бо купи оживали, ворушились.
Ми вперше цілувались.
Ми - дружили.
„Кохання" - слово
Брали ще в лапки.
Ти думав, це - назавжди
І радів.
Я - теж.
Та все розтало, збігло мимо.
Був зовсім юним березень тоді.
І ми були ще надто молодими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660604
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2016
автор: Ніна Багата