Звичайний день.
На небі хтось озерце
Синеньке запримітив серед хмар
І що озерце те у формі серця,
І сонце там, як сяюча хурма.
З тонкого льоду срібна оторочка
Уздовж струмка
У вічі упаде.
А також білосніжний бік сорочачий,
Повітря унікально молоде.
А інший хтось те ж березневе небо
Рівнятиме із купами золи.
Розмита стежечка в щетині стебел
Ніколи не діждеться похвали.
І взагалі відтінків темні гами
Попереду таких людей біжать…
Світ бачиться отими кольорами,
Якими розшифрована душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659050
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2016
автор: Ніна Багата