Не за горами літа ясний промінь,
І жайвір сповіщає нам про це.
Ковток тепла несе весняна повінь,
Зника в потоці царство снігове.
Чекають сонця люди і рослини,
І птах летить в знайомі вже місця.
Радіють щиро луки і долини –
Творіння Духа, Сина і Отця.
І перший подих весняної ночі
Розбудить все, що спало у снігах.
Сльоза надії омиває очі,
Радіє серце і тремтить як стяг.
Шепоче вітер сповнений любові
Про літню казку, що чека весну,
Про теплі дні, привітні і чудові,
Мрійливі ночі в роздумах без сну.
Весна і душу цвітом прикрашає,
Бо зустріч з літом – романтичний час.
Мов наречена з ніжністю чекає,
Дає кохання кожному із нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657427
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.04.2016
автор: Лана Мащенко