НЮАНСИ

у  дуальному  світі
поняття  і  зображення  
перевернуті…
розпливчасті  і  розмиті

нюанси  –  на  грані,  
поза  увагою  –  скажемо,  у  оправі:
усе,  що  насправді  ліве  –
себе  видає  за  праве…

невидиме  дзеркало:
усяке  добро  обертає  на  зло

за  тонісіньку  грань,  за  оправу  –  різниця
між  злом  і  добром  ховається…

за  оправою  тонкою  –  зи́ждиться…
 
той  серцем  дивиться,
кому  дано  розрізнити,
де  "е́го",  а  де  істинне,  справжнє  «Я»:
оригінал,
жива  ідея,
а  де  –  
оригінальна  копія…

хто  око  має  –
дано  тому  розрізнити,  
де  справжні  квіти:
пахучі  і  соковиті  
пелюстки  
розмаїті,  
а  де  –  
навпаки  
відбиті…

…одухотворені,  
живі
квітки,
а  де  ілюзорні  
дзеркальні  відбитки…

різниця:
реальність  
сниться  дзеркалам,
і  «егам»  –  тільки  сниться

стосовно  ж  істинного  «Я»  –
у  повній  Благодаті  і  Красі–  
на  Вищім  Манасі  –
його  сюжет-історія…

на  Вищім  Манасі  –
ми  справжні  і  правдиві  всі:
у  Єдності,  у  святості-Любові  –
«подоби  й  образи»  –  брати  Христові…

нюанси  між  добром  і  злом  –
життям  і  дзеркалом  –  
доступні  зрячим,
тому  і  сказано:  «…хто  має  око  –  бачить…»

"е́го"  –  завжди  ображені  й  голодні,
обмежені:
усього  мало  –  я!  моє!  мені!  
гордині,
підозрами  ужалені,
ві́йни  постійні  –
змагальні,  пристрасні  –    
взаємо-руйнівні́:
хто  більше,  вище,  перший  –  
пристрасті  пекельні  
віч-ні

…нюанси,  застороги:
скажеш:  «Я  скрізь  шукаю  Бога!»
«…шукай,  –
одкаже  Бог,  –  знайдеш  –
гукнеш…»

нюанс-різниця:  
шукаючи  Небесного  Отця,
гукаєш  мовчки,  кличеш:  «…де  ти,  Боже?..»
і  знаєш-віриш:  не  запізниться,
почує  і  прийде-поможе…

і  якось  –  Голос  тихий  обізветься,
в  тобі,  у  голові,  
як  ніби  промінь  потай  ворухнеться  –
у  ви́тоці…  в  зіниці…  у  джере́льці,  
у  недоступній  таємниці  вогню-води:
«Я  тут,  моя  дитино  люба,  тут  –  
завжди  –  
у  тебе  в  серці…»

31.03.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656107
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 31.03.2016
автор: Валя Савелюк