Катрени, 67


*  як  нікого  –  себе  в  цім  житті  обманути  уміємо

Наївні,  з  помилок-ілюзій  п’ємо  чашу,
І  наші  дні  в  самообмані,  в  суєті;
Та  найгіркіший  трунок  –  «Там  десь,  в  майбутті
Ще  так  багато  в  нас  можливостей  і  часу».


*  знову  про  нас  і  про  час

Лукавимо:  «Вільні,  володарі  часу!»  –  а  він  
Життя,  і  надії,  і  долі  безжалісно  вершить,
Лишаючи  досвід  нам  гірко-пекучий  взамін.
І  швидко  мина,  і  його  не  зупиниш,  не  вернеш…


*  о  сокровищах  наших:
     «а  разве  дни  твои  под  солнцем  –  не  богатство?!»

Не  ищи  зарытые  клады  под  землей,
Не  проси  у  господа:  «Злата,  власти  дай  еще!»
Долгой  жизни,  праведной  вымоли,  друг  мой:
Дни  твои  под  небушком  –  вот  твое  сокровище.  


*  о  глупости  вселенской:  успеешь?..

Жизнь  бежит  –  и  ты  за  ней,
Чтоб  успеть,  успеть  повсюду,
Чтоб  карьера,  статус  дней,
Деньги,  дом  и  …  –    смерть,  паскуда!..
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653701
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2016
автор: Касьян Благоєв