І все-таки повірити боюсь,
Що в світі чистих не лишилось граней.
Та в дні у кожному, як у бою.
І не встигають гоїтися рани.
Не знаєш, звідки вжалить новий спис.
Сахнешся – й тут же в спину
три упнеться.
Прикинутись мерцем чи ніби спиш?
Але ж не так у сонних б’ється серце!
Зачувши кроки хижої брехні,
Воно відразу ж калатанням видасть
І дибом стане проти лестунів,
І розпізнає в посмішці єхидність.
Болить, болить.
Заснути не дає.
Штовхається між протиріч лайливих.
І все ще вірить: може, десь, та є
Заступниця пречиста – Справедливість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652478
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2016
автор: Ніна Багата