Як хвиля з хвилею біжать , так скоро
Летить життя ... і плине , й плине час ..
Та іноді – насниться бірюзове море ,
Якого не було з тобой у нас ...
Де не тримались ми з тобой за руки ,
І зорепадів не ловили даль ...
Те море , про яке не мріяли в розлуках ,
Те море , що не лікувало душу ... жаль ...
Так жаль , що не зустрілись ми з тобою
На узбережжі зорянім отім ...
Що я сама ... ти – сам але , ще може бути – двоє !
...На все життя ... на вічність... назавжди ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2016
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)