1
Життя міняє щосекунди позу
І змішує всі фарби навмання.
Самі коктейлі –
Сміх, а зверху сльози.
На ківшик правди відрами – брехня.
І не для всіх вготована тільняшка.
На всіх не напасешся світлих смуг.
По черзі чорне й біле це – поблажка.
Частіш буває з сірого ланцюг.
Життя нас випробовує на міцність
В усьому, скрізь, аж до благих сивин.
А в підсумку – мільйони доль каліцьких
Й не менше, звісно, винних без провин.
Ми стільки б не змивали з себе погань,
Не буде дяки.
Все поглине прах.
Життя сміється.
Кожен з нас для нього –
Лиш тимчасова іграшка в руках.
2
Життя не знає рівної межі.
Поміж добра і зла іде, мов п’яне.
Заточується в гарне і погане.
І тим, що скажуть вслід, не дорожить.
Ну й що, коли комусь не угодить,
А хтось у полу вчепиться уперто?
Ну й що, коли хтось нині молодий?
Однак відстануть.
А воно – безсмертне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649633
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2016
автор: Ніна Багата