Колосилася пшениця
Там, де зараз міни.
В пеклі жити не годиться…
Я молю про зміни!
Закричу до неба: - Отче,
Серце де подіти?!!
Вороги нам землю топчуть,
Гинуть рідні діти!
Світ закрили лиходії…
Дихати не можна!
Лиш на тебе є надія!
Тільки так тривожно…
Хай з країни щезне горе!
Для мого народу,
Дуже прошу – щастя в долю -
Миру і свободи…
Щоб раділи в кожній хаті!
Сміх біля порогу.
Щоб зустріла кожна матір
Синоньку живого…
29.02.2016 р.
Ілюстрація з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2016
автор: Любов Вишневецька