Повня.
Душа - сум'яття...
Блимають хижо зорі
Розум -
подерте шмаття
Хоч ні біди, ні горя
Видимого
неначе...
Спокою чаша -
в дірах
Стигмить і густо плаче,
І вигасає віра
в добре, у тепле, чисте...
Ні - то лиш суголосо
повні
Душа імлиста
мерзне нага і боса...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646128
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.02.2016
автор: Адель Станіславська