* слова і вчинки – різні речі, мила!
Не роздавай обітниці в розмовах.
Не вводь в оману серця мрії знову,
Ти роздягнись! – повірю я любові.
(Так, вчинки красномовніші за слово…)
* і студить ранок світ солодких снів…
Як хтивим поглядом в оту оману вводиш
І зваблюєш надією на "Може!..".
Передчуттям єднання тіл тривожиш,
А вранці!.. – Вранці сам… холодне ложе…
* сокровенне, дієслівне, із твого повернення…
… і, спраглий, припадав до втомлених колін,
І оксамит грудей як вперше цілував!
Над вічністю чекань надії зринув дзвін –
І всі печалі я, і зраду забував…
* було, з тобою, німфо? з нами? наше?..
Ще осінь гріла днем ясним серця, а ночі
Останнім променем любові зігрівались:
«Я відпустила всі страхи свої жіночі
І як – щасливою! – під зорями літала!»
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646083
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2016
автор: Касьян Благоєв