А я досі не вірю що ти не чаклун
Витягнув волю
І в полон серед стін твого голосу кольору
Зачепив аж до краю торканнями струн
Я у грішності молю
Стань відбитком, навічно і боляче
Потанцюємо душами на своїх кістках
Збожеволівши
Поруч тепло, а в тобі пече
Я все рівно упевнена, що ти відьмак
Іще грішніше
Станеш птахом, обіймеш плече.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2016
автор: Марамі