Крізь затемнене скло

Затемнене  скло  твоїх  окулярів
Ранковим  метеликом  поруч  лягаю
Забруднені  стінки  німих  капілярів
Роздерти  мовчання  -  долоні  зі  сталі

І  тепло  крізь  горло,  так  сутінково
А  в  тебе  все  завжди  вечірньо  і  інше
Продай  мою  кров,  за  чергову  підкову
Померти  хотілося  б  значно  чистіше

Затемнені  фрази,  і  крила  чужі
Мовчання  розіпнуть,  зайво  й  перехресно
А  горло  стривожено  хрипне  в  вірші
Продай  мої  крила,  я  ж  досі  причетна

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2016
автор: Марамі