Ангели вміють імітувати
Запускати кігті
Вкидати в сплячку
Розріжеш вени напоївши спраглих
Лягаєш – цілують твої стігмати
Чіпляєшся стріхи
І знову нестача
І натовп готовий тебе розіп’яти
Ангели знають де боляче
Але залижуть отрутою
І в бонус марення
Над головою чорний німб
Дощ – імітація спротиву
Плащ – стану скутою
Кров - лиш початок життя
Білих вбиває сніг
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2016
автор: Марамі