Я вкотре постукаю в твій фіолетовий світ
На вході – знімають крила
І ставлять печатки вірності
Байдужості, з серця мого, стираєш наліт
Залипла по горло – накрило
Стрімке перевищення швидкості
Атласною стрічкою – впаду під ноги
Долоні горять, і відбитки синцями
А розум десь там за дверми
В твою фіолетовість, аж до знемоги
Стаємо вже більш ніж гостями
„Катами” взаємними
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2016
автор: Марамі