Ще додивляється сни
Сонце, бо вчора втомилося.
Важко йому в дні зими -
Хмари так щільно стулилися,
Що промінцям геть тонким
Сили нема розштовхати
Ватяну товщу хмарин,
Щоб по землі погуляти.
Снігом пробігтись, щоб слід
Всипали рясно іскриночки.
Нишком лизнувши скло-лід,
Ніжні залишить скориночки.
Сонечко ясно всміхаючись,
В хмарах знайде враз прогалинку
І промінці не вагаючись
В ліс побіжать на галявинку.
З вітром полями широкими
Навперегін: хто скоріше?,
Бігти снігами глибокими
В синій морозяній тиші.
Сонечку днями зимовими
Мало часу випадає.
Сниться йому - веснянковими
Днями воно знов гуляє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2016
автор: Радченко