Чи знаєш ти насправді хто вона?...
Ота, що поруч, начебто земна,
Ота, що світлом днину осяває,
Зорею ясною вночі спадає…
Думки звіває літнім вітерцем,
Біду здолає Духом, як свинцем.
Оселю сповнить співом солов’їним,
Дитячим щебетом, теплом родинним.
Майстриня шити, плести, вишивати,
Спекти, зварити на щодень і свято.
Шанує рідний Край,батьківську мову,
До Господа приходить на розмову.
Красуня ніжна - рідкість в тому світі:
Рожеві вустонька, в очах - блакиті.
Душею чиста, мов вода джерельна,
Плекає гідність, береже ретельно.
І доля їй дарована небесна:
Вона і Мати, й Жінка пречудесна!
Надія, віра, світу берегиня,
Любові, в небі й на землі, княгиня!
30 січня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2016
автор: палома