Весна!

                 
Весна!  Вікно  прочиню  вітру…

Весна!  Вікно  прочиню  вітру
З  оновленим  і  щирим  почуттям…
Відчую  подих  -  райдужну  палітру…
І  вже  її  нікому  не  віддам!

Цвіте  бузок,  п’янить  нас  ароматом…
Туман  –  із  павутиною  оман…
А  сонця  круг  обпік  його  каратом…
Ох,  це  «люблю»  пекельне  –  як  дурман…

Калиновська  Наталія  м.  Львів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2016
автор: Наталі Калиновська