***

А  небо  сиве,  а  небо  вільне  ,  а  небо  вічне…
Горять  заграви,  парують  тризни,  торги  і  віча.
Будують  храми,  таврують  душі  оті,  хто  вище.
А  десь  неволя,  дими  і  круки  над  попелищем.
Безвісні  долі,  хрести,  могили  в  неріднім  полі,  
Снігів  по  вінця,  нетепле  сонце  і  вітру  вволю.      
Війна  безлика,  чийсь  крок  у  вічність,  бої,  облоги.  
Шукали  стежки  межи  ровами,  молились  Богу.
Пошерхлі  крила,  безмовні  ночі,  зірки  погаслі.
Хтось  хліба  просить,  а  хтось,  неначе,  пиріг  у  маслі…
Вмирає  тиша  від  куль  і  грому,  німіє  свічка.
А  небо  сиве,  а  небо  вільне  ,  а  небо  вічне…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638614
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.01.2016
автор: Леся Shmigelska