Святвечір.

Кутя  в  макітрі,  у  смаку  медовім,
Танцює  макогін  поміж  зернят,
Горішки  смаком  пахнуть  мигдальовим,
Пахуча  слива  в  блиску  оченят.
Пиріг-  господар  з  гречкою  побрався,
В  животик  вушка  вмощують  гриби,
Кипить  на  кухні  Святвечері  юшка,
Рум'яняться  смачненькі  пампушки.
Прибрався  стіл  вже  оберемком  сіна,
Часник  кладе  господар  на  кути
Аби  в  добрі  жила  уся  родина,
Охороняє  всіх  від  зла,  та  від  біди.
І  лине  коляда  немов  молитва,
Дитятко  Боже  славлять  всі  пісні,
Добром  та  миром  щоб  душа  проникла
Дорогу  стелять  в  небі  звіздарі.
Вистелюють  Рожденному  на  сіні,
Несуть  поклін  й  дарунки  пастушки,
Де  три  царі  вернуться  до  яскині
Щоб  дарувати  ладан  та  свічки.
Несімо  й  ми  у  молитвах  офіру,
Співаймо  щиро  славні  колядки,
Щоб  не  згубити  ту  святую  віру,
Славімо  Господа  від  нині  й  на  віки...





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2015
автор: Леся Утриско