Щоденний поспіх, божевільний ритм,
з хаосом у постійному двобої, –
чи ми не розминемося з собою,
чи розгадаєм власний алґоритм,
програмний смисл?
У кожному зерні
вкодована належність роду, виду,
призначення й властивість індивіду...
Яке призначення твоє на цій землі?
Мчимося вітром крізь своє буття,
не в змозі на хвилину зупинитись,
задуматись, осмислити, вдивитись:
чому ТОБІ дароване життя?
Настане мить за дар відповісти́.
Заступляться за душу Сили Вищі,
якщо ми не дарма́ займали місце
й правдивість цього вдасться довести..
18.12.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629666
Рубрика: Нарис
дата надходження 18.12.2015
автор: Світлана Моренець