Пробач, Україно!
О, наша рідна земле, Україно!
Чиї гріхи спокутуєш ти нині?
У боротьбі нас всіх любов’ю об’єднаєш:
Ми знаємо, за що ти так страждаєш!
За щастя, гідність і щасливу долю,
Омріяну, оспівану поетом волю!
За те, щоб люди всі були єдині,
І жили в злагоді, як у одній родині!
Пробач, що ми любили тебе,Ненько, мало,
Пробач, що всі серця любов’ю не палали,
Що в землю нашу чорне зло впустили ми,
Що хтось чужий махає прапором не тим!
Пробач за смерть синів, близьких і рідних,
Пробач за те, що у війні людей втрачаємо ми гідних,
За сльози ті, що окропили золотисті ниви,
Щоб молодь у майбутньому жила щасливо!
Країно наша, мила і співуча
Щаслива доля в тебе буде неминуче!
«Оновляться усі діла святії»,
І втіляться в реальність усі мрії!
05.05. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625041
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.11.2015
автор: Наталі Калиновська