Троянда... Як дивно тримати в руках цю квітку саме зараз - взимку. Її злегка прив'ялі пелюстки наче благають допомоги. Я беру вазу, наливаю рідину і ставлю квітку у воду. Троянда незабаром знову розцвітає, короткий час дарує мені свою красу та аромат. Шкода, що триває ця ідилія не довго. На наступний день, ближче до вечора, помічаю - троянда гине. Повільно-повільно. ЇЇ пелюстки вже не благають допомоги, адже цього разу квітку не врятувати. І навіщо було її зривати? (2014)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
Фото автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2015
автор: Світлана Крижановська