Настрій у дощу мінливий:
То шепоче, то шумить,
То сердитий, то грайливий -
По даху знов лопотить.
Стука в вікна серед ночі,
Бо безсонням захворів,
Сам не спати він не хоче -
Взяв й півміста розбудив.
Дощ таким буває різним:
Довгожданним і нудним,
І веселим, й навіть грізним,
А іще - бува сліпим.
Коли сонячної днини,
Раптом рясно задощить,
Сонце із долонь краплини
Розсипа - це дивна мить.
Зразу ж згадую дитинство -
По калюжах босоніж.
Вітер дощове намисто
Кинув на гілля скоріш.
Дощ скінчиться, мокрі наскрізь
Ми додому біжимо.
Сонячну і світлу радість
Мамі ми принесемо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624188
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.11.2015
автор: Радченко