Дощ монотонний –
П’яничка в фуфаєчці –
Знову чіпляється до перехожих.
Мимрить своє щось,
Набридливо кається.
Просить подати копійку,
Хто може.
Дибає далі.
Тремтить.
Розсипається.
І вже розтрушеного не зібрати.
Ноги чужі ніби.
Сперся на палицю.
Думка малює
Похмілля як свято.
Дому нема в нього.
Мусить бродяжити.
Це як довічне прокляття.
Чи звичка?
Дощ затяжний,
Шарудливий,
Небажаний
Переминається, наче п’яничка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621521
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2015
автор: Ніна Багата