(саркастична ретроспектива)
[i]Не допоможе й золоте перо,
якщо неграмотний П‘єро…
[/i]
Жив-був собі один П‘єро
і мав він гостреє перо.
„Струментом“ тим вірші творив,
та школу мабуть не любив…
І не було б про те розмов,
якби раз́ом писав «не мов».
А ще б по шиї надавав,
щоб шкр́ябав вм́істі „за кружляв“.
З четвертим виміром – проблема,
немов та яблуня кремезна:
Зима прийде… колись напевно,
кохання ж – ВЖЕ в снігу замерзло!
Не зрозумів я ще пііта,
куди хлопчину понесло:
В „душі – весна“, „на серці – літо“,
любов же – снігом замело!
Та й по яких бродив він росах,
що квіти зацвіли „по-косах?...
Якщо ж в трав́і розквітли квіти –
косі там є чого робити!
Не заздрю я тобі, Оксано,
та навіть не пускай очі
таких поетів з мухосрану,
що геть учитися не хочуть.
Не буду більше краять серце,
бо доля все ж у нас одна.
Піду наллю горілки… з перцем
і вип‘ю чарочку до дна !
12.11.2015, Миколаїв
* Пародія на твір „Осінь золота“ автора ОДИНОКИЙ ПЄРО: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620452
осінь золота
Настала осінь золота .
Жовте листя вітерець у вальсі за кружляв.
Осінній дощ нашу любов
не мов ту квітку поливав.
Та, любов наша зів'яла , відцвіла .
Прийде зима і любов наша на снігу замерла
Там де ми були разом ,
там нам було прекрасно снігом давно замело .
А в душі весна !
На серці літо коханням нашим зігріте.
Коли весна прийде і по-косах квіти зацвітуть,
Я піду у гай зелений .
Назбираю букет фіалок і покладу тобі до ніг.
Я, так хочу бути поряд із тобою,
повір кохана я не хочу прощатись з тобою.
ПРИСВЯЧЕНО ОКСАНІ
ID: 620452
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 12.11.2015 12:46:23
© дата внесення змiн: 12.11.2015 12:50:15
автор: ОДИНОКИЙ ПЄРО
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620680
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 13.11.2015
автор: Олександр Мачула