Кох́ана, р́ідна, б́а́жана, єд́ина ...
Як т́ільки м́ожна ще тебе́ назв́ать ?
Не в́истачить еп́ітетів люд́ині,
твій о́браз св́ітлий т́очно змалюв́ать.
Ти ю́на, н́іжна ті́лом і душ́ею,
не по літ́ам розс́удлива яќа.
Турбо́тлива мату́ся для Андр́ія.
Друж́ина в́ірна і таќа палќа.
Твій стан тонќий, нем́ов бер́ізка,
Вол́осся – т́очно н́іжний шовк.
Струнќа, мов молод́енька ќізка,
що „л́анью” зв́еться посер́ед каз́ок.
Бог дав мен́і тебе́ зустр́іти,
як нагор́оду і на майбутт́я.
То як тебе́ крас́уне не люби́ти,
кол́и поп́ереду іще усе житт́я !
3 січня 2008 р., Миколаїв
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2015
автор: Олександр Мачула