Окраєць хліба, що упав зі стОлу,
Було, піднявши, цілувала мати.
Згадав я це, коли мій син додолу
Шмат хліба кинув. Мусив я сказати:
"Як бачу хліба кинутий шматок,
Холонуть груди!
Колись в безхліб*ї змучені, синок,
Вмирали люди..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2015
автор: Микола Холодов