А хто сказав, що в старості краси нема?
Мовляв обсіли зморшки, сива голова,
і голос вже не той, болячок різних тьма,
тремтять до того ж руки і спина крива.
Так-так... Час не стоїть, минулися літа,
але зосталось найдорожче - це краса!
Ви запитаєте: "Яка? Річ золота?"
Загляньте їй у очі - там живе Весна,
бездонні є озера ласки і тепла,
любов там є, що із літами не згаса -
коштовністю залишитись вона змогла.
Не пропадає осінню весни КРАСА!
24.02.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611607
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2015
автор: Фея Світла