Світ без меж,а ми відгороджуємось від нього
нечистою совістю і великим парканом.
*******************
Людина все шукає свої витоки і не помічає,як смерть
наблизить виток до нього.
******************
Можна не хотіти себе пускати в світ,але світ у себе
пускати змушені,ми його рештки.
******************
Все упереджене давно задумане,тільки чекало
свого часу.
******************
Вершина це ще не баланс,вона часто втрачає
фізичну форму.
******************
П"янство для нас,як факт не для осуду,а для прикладу,
як не варто робити.
******************
Якби людству показали,що чи хто полює на їхні
душі,то більше півсвіту покінчили суїцидом.
******************
Вміймо відчувати одне одного,ми завиточки однієї спіралі....
*****************
Птах і душа один політ різної висоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599310
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.08.2015
автор: Плискас Нина