Моїй любій подрузі.

А  Ти  поплач,поплач  у  тишу
Хай  сльози  змиють  всю  біду,
Хай  біль  замерзне  і  в  останнє
Забуде,що  присутній  був.

А  Ти  посмійся,Ти  посмійся...
Так  звершно,лиходійці  в  фейс.
Хай  йде  собі  на  дикі  верхи
Де  не  ступає  рід  людський.

А  Ти  борися,що  є  сили
Життя  вартує,більш  того...
Несіть  же,воронії    долі
На  ще  не  сходжені    шляхи.

Все  буде  добре,знаю.знаю!  
Рука  на  сьомім  почутті...
ТИ,  станеш  твердо,моя  люба,
Надію  й    віру  залиши  в  собі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2015
автор: Плискас Нина