Я приходжу до міста,
Де час не біжить, а тече,
Навіть сонні трамваї
Дрімають на кожній зупинці.
Ти зустрінь мене, Львове,
Як завше, раптовим дощем,
Ми ж так рідко з тобою
Буваєм тепер наодинці.
Хай шалена вода
Лопотить по іржавих дахах,
Омиває будинкам
Запилені вікна незрячі…
Я ітиму по місту,
Мов небом загублений птах,
І не встежить ніхто,
Як душа моя потайки плаче…
Від гарячого спогаду
Серце мені запече,
І його не остудять
Потоки серпневої зливи…
Ти зустрінь мене, Львове,
Як завше, раптовим дощем,
Ми ж так рідко з тобою
Буваємо просто щасливі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2015
автор: Рідний