Терція 7


[b]19.  гостя;  до  в.  «Танцюйте!..  химери…»
[/b](під    сонцем,  на  межі…)

танцюють  химери...  незвані,  непрошені  в  дні
отого  життя,  котрим  я  так  раділа  під  сонцем...
о,  небо  високе,  то  де  ж  мого  щастя  та  тінь,
і  доля,  котрих  обіцяло  мені  в  охоронці?!.
...
а  біль  –  він  зі  мною...  і  пам'ять,  і  смуток…  ці  танці...
і  я  під  цим  небом,  що  доля  дала  у  коханці...


[b]20.  женьшень;  до  в.  «Нема  мене…»
[/b](в  надії)

нема  мене...  -  і  я  живу!
і  нові  мрії
вертають  небо,  крила!  
звуть
птахи  надії
піднятись  ввись,  летіти  вдаль,
де  сни  з  любові
знімають  таїни  вуаль,  –    
кохаю  знову!..

рано,  як  рано  вслухаємось  в  неба  ячання  –  
буде  день  радості!  виростить  крила  кохання!


[b]21.  Ірина  Л.;  до  в.«Остання  зоря»
[/b](від  розпачу…)

воно  повернеться,  в  тобі,  
у  кожнім  спогаді  і  слові,  -  
ти  пригадай,  як  в  цій  діброві  
вже  стільки  раз  ці  пурпурові  
одежі  Час  знімав  собі!..

хай  літо  бабине  не  вічне  –    
ти  ж  відізвись,  як  Він  покличе!..
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592222
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.07.2015
автор: Касьян Благоєв