З останніх слів гетьмана Івана Мазепи

І  відцурались  мене  люди,
Клянуть  мене  усюди.
За  що?  За  що  ви  проклинаєте?
Ви  думок  і  мрій  моїх  не  знаєте!
Я  так  вчинив,
Бо  рабський  дух  вже  знависнів  -
Ярмо  пиякуватого*  царя  я  не  стерпів!
Ніхто  мене,  на  жаль,  не  зрозумів.
Нехай  же  краще  згину  я!
Дивитись  на  безпомічне  скигління
Терпіння  вже  нема,
А  я  не  зміг  ще  скинути  ярма,
І  розривається  моє  сумління:
Я  вмру,  та  це  дарма,
Бо  ще  триватиме  ця  боротьба.
07.04.  1998  р.
*Див.  https://ru.wikipedia.org/wiki/Медаль_«За_пьянство»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591120
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 01.07.2015
автор: Ростислав Сердешний