Дві цифри: 41-й – 45-й
Щотравня переможно ми повторюєм.
Вже наче біль від них вдалось приспати,
Перетворили їх в священні дати
І урочисто віддали історії.
Та зараз, в час мобілок і комп’ютерів,
Коли, здавалось, торжествує розум,
Над Україною ті ж самі грози.
І в місті кожнім, і в найменшім хуторі
В сучасних матерів – тодішні сльози.
Горить Донбас, кривавим пеклом змучений.
Війна дітей сирітством щедро мітить,
Бо нині рідко день який не змушений
На чийсь поріг покласти чорні квіти.
Горить Донбас. Кому могло увіриться,
Що катом доведеться називати
Того, хто нас божився захищати.
І вчора ще вважався старшим братом?!
Хто знав, що «брат» з сокирою увірветься?!
[i]Травень 2015 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2015
автор: Ніна Багата