Я ніколи, нікому, нізащо тебе не віддам,
Хоч би років громи, хоч би відстані чи заметілі,
Щоб не сталось зі мною-ти в серці. Навічно ти там,
В тому сні, де уперше я щастя з тобою зустріла.
Я ніколи ні з ким не ділитиму навпіл тебе,
Хоч і доля навік розвела нас по різних дорогах,
Ти тепер тільки мій, ти єдиний промінчик з небес,
Що дає мені сили долати жалі та тривоги.
Я з тобою у серці своє проживаю життя,
Що ж із того, що іншій мої почуття на заваді?
Ти дарований Богом, а все у житті не спроста,
Видно доля така, що судилось тебе покохати.
Я вигадую фрази, які не сказав мені ти,
Та ночами ридаю, кусаю вуста аж до крові,
Засинаю в надії тебе хоч у сні віднайти,
І вимолюю в ночі краплину твоєї любові...
10/06/2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586571
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.06.2015
автор: Наталя Хаммоуда