1. 1. Краю мій карпатський, краю смерековий.
Та чаруєш душу синявою гір.
Стелиш попід ноги килим ромашковий,
Небо накриваєш рушником із зір.
ПРИСПІВ:
Краю рідний,
Мій Карпатський краю,
Місце те, де подив мій у землю вріс.
Де така ще
Є земля, не знаю.
Але тут моя снага іде у ріст.
2.Тут мене стрічає гомін водограю,
І несе на крилах річки течія.
Щастям невичерпним душу напуваю,
Коли споглядаю цю картину я.
3.Коники пасуться. Сіно у копицях.
А над ними чаплі ріжуть небеса
П’є холодну воду дівчина з криниці.
О яке ж це диво! О, яка краса!
4. Краю мій карпатський!Краю смерековий!
Ти любов’ю ситиш все моє єство.
Обіймеш у спеку холодом ставковим.
В стужу відігрієш пісні торжеством!
09.06.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)