** О.К. "яке запрошення було!.."
Ти запросила. До себе –
у світ, у двір, у дім свій.
Поклала полотно душі,
гаптоване добром,
перед дорогою, що нам
стелитись мала вишитим, –
а я про ліжко мріяв лиш…
(Що ж так, душа з тавром?!..)
І стала ти на Долі шлях, а я – дививсь на ніжки.
А ти покликала мене і в світ, і в дім… і в ліжко…
** А. на твоїх іменинах; в 33:
«я ще встигну! все ще буде! і кожен позаздрить!»
(ой, не хвались: у суєтності днів такі чатують втрати!)
Ти не ховайсь в буденність суєти:
не зачекає час і літ твоїх не спинить!
– А я буду шукать, хоч можу й не знайти:
оманливе вино… і молодість… і сили…
*А. – в 40: надія марна гірше злої втрати
«Ще буде щастя мить, як у солодкім сні,
і встигнеться і жить, і відлюбить!».
– Не покладай надій ти на прийдешні дні,
бо всі рахунки – тут… і нічим вже платить…
/нерозумна живе «завтра». а завтра вже - сорок... /
** Е.: ,,помоги же, подскажи: где, ну в чем то счастье?!”
(женщине «самодостаточной»; к сорока твоим)
«…И не мать, не подруга, не любовница,
не жена кому, и ни в чьей судьбе!..»
А твои слова – в сердце горечью,
Только боль унять нету мочи мне:
«Не жена, не мать…». – А мне помнится,
как ты столько лет все врала. – Себе!
/нет ведь горше лжи, чем из уст своих?/
** Е. не сама ль себе «подарок» столько лет готовила?
Вы выбирали: «Статус и карьера!» –
Да, здесь, конечно же, мадам, у Вас все схвачено!
Но «статус» – счастье Вам? Счета оплачены?
– Вот и призвала жизнь: «Что ж, госпожа, к барьеру!»
/между счастьем и карьерой: и что чего стоит?/
** Л.К. «все лучшее в судьбе, что счастьем стать могло –
все отлетело... навсегда… тебя покинуло»
И хоть взмоли ты к небу многократно,
да прошлое твое
несчастьем обернулось:
и не надейся, не вернуть обратно
вчерашний день.
И счастья зов. И юность.
/ вот и сорок завтра…
рядом – никого…
пуст и дом.
и ложе в нем –
для прохожего… /
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584497
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2015
автор: Касьян Благоєв