Солдат писав додому лист із фронту
Коханій, мамі й дітям: - Дорогі,
Мене чекайте, дасть Бог, повернуся,
Будемо жити в щасті і добрі.
Він повернувся - дому вже немає,
Нема ні хати, ні його рідні
Оте життя, котре війна розбила
Виднілось, ніби марево. У сні
Він був господарем свого обійстя,
У сні кохав, любих дітей ростив...
- Навіщо сталася війна проклята?!!!
У рідних він пробачення просив,
Що вижив, коли їх уже немає...
Йому несила жити на Землі.
І тихо, навіть соловей співає
Вечірні, поминальнії пісні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579699
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2015
автор: Батьківна